
Будова клітини ціанобактерії
Оточує клітину та захищає, приймає участь в обміні речовин між клітиною та середовищем
Розташована над плазматичною мембраною; є у більшості прокаріотів.
Молекула ДНК — спадковий матеріал; прикріплена до плазматичної мембрани в певному місці.
Є в цитоплазмі; беруть участь в утворені білкових молекул. Дрібніші, ніж у евкаріотів.
Плазматична мембрана утворює гладенькі або складчасті вгини в цитоплазму. На них розташовані:
Ці вгини частково виконують функції відсутніх органел.
«Синьо-зелені водорості» — народна назва ціанобактерій.
У клітині є невеликі мембранні структури з хлорофілом. Завдяки хлорофілу ціанобактерії можуть здійснювати фотосинтез.
У ціанобактерій немає хлоропластів. Хлорофіл міститься на простіших мембранних структурах усередині клітини.
Розміри клітин — тисячні або соті частки міліметра. Форма може бути різноманітною.

Коки - кулясті клітини
Бацили - паличкоподібні клітини
Вібріони - комоподібні клітини
Спірили - спірально закручені
Спірохети - довгі, тонкі, спірально закручені

Клітини можуть мати один, декілька або багато джгутиків. Забезпечують рух у рідкому середовищі.
Прокаріоти без джгутиків пересуваються, змінюючи форму клітини.
Розташовані на поверхні клітини. Забезпечують прикріплення до субстрату (поверхні або середовища, що слугує опорою)

Прокаріоти можуть самостійно створювати органічні речовини або споживати готові. Для забезпечення процесів життєдіяльності всі вони потребують енергії.

Немає мітохондрій і хлоропластів; їх роль частково виконують вгини плазматичної мембрани.
Лише нестатево: зазвичай поділом клітини навпіл.
За допомогою джгутиків або зміною форми клітини; нитчасті утвори — для прикріплення.
Які особливості будови клітин прокаріотів та їхньої життєдіяльності